Світлої пам'яті Олега Верника (прижиттєвий збірник праць)

В позачасовій метаісторичній реальності Пес Патрон і Прол живуть душа у душу. Прол годує Пса Патрона елітною консервацією "М'ясо буржуа", а Пес Патрон допомагає Пролу із вивченням третього закону діалектики... У той же час, ви добре пам'ятаєте, що в нашому буденному житті у них були доволі напружені відносини між собою. Прол заздрів Псу Патрону, що фан-клуб останнього значно перевищує своєю чисельністю його власний. А Пес Патрон відверто та публічно висловлював свої сумніви у тому, що Прол здатний очолити переможний поступ українського робітничого класу... У свою чергу Прол ніс якусь вкрай сектантську маячню на кшталт - "Я готовий замиритися із Псом Патроном за умов, якщо він остаточно визнає класову природу Радянського Союзу не в якості державного капіталізму, а в якості деформованої робітничої держави"...  Але ж мати-історія розставила все по своїх місцях. І ми задоволені її вчинком. Колись великий кормчий Мао вірно окреслив свої хотєлкі - "хай в нашо...

Чому люди люблять мопсів? Дивлячись на мопсів вони відчувають жалість до них і одночасно свою зверхність та вищість над ними. Натомість коли люди бачать Пса Патрона з породи  джек-рассел-терьєрів, то все навпаки!!! Люди гостро відчувають свою недосконалість перед ним, свою обмеженість, свою вторинність...  Багатьом з них стає соромно за своє нікому непотрібне існування/прозябання на фоні яскравого класового бійця - Пса Патрона! Він - кращий!  Вони - лише порожнеча та відсутність смислів... **** З усією неіронічною  творчістю Олега Верника, що була зібрана в цей блог, можна ознайомитися  ТУТ  (просто натисніть на рожеве)